Стрес —  нормальна реакція на події зовнішнього світу і ми відчуваємо його кожного дня. Стрес – це стимул, комплекс тілесних реакцій, що активізують наш організм на подолання. Проте як він вплине на нас – позитивним чином чи катастрофічним- обираємо тільки ми.

Шкільне життя сповнене емоціями, завданнями, спілкуванням і різнимижиттєвими ситуаціями. Не завжди  можна  передбачити що саме викличе у дитини негативну реакцію. Ми не можемо вберегти дитину від стрес-факторів(та може і не потрібно), але ми можемо навчити дитину справлятися зі стресовою ситуацію, тим самим роблячи цінний внесок в її майбутнє.

Існує багато методів миттєвого зняття стресу. Вони спрямовані саме на подолання тілесних симптомів – заспокоєння та нормалізація дихання, серцевого ритму, концентрація уваги.Серед найефективніших – глибоке дихання, спокійна музика, переключення на інші справи  та спілкування. Це корисні, але тимчасові міри.  Важливо допомогти сформувати психологічну стійкість дитини (стресостійкість).

Ось кілька порад, що допоможуть на шляху до стресостійкості:

• Розуміння проблеми. Розуміти себе – цінне вміння. Формулювання проблеми — важлива частина у її вирішенні.Будьте в курсі того, що саме турбує вашу дитину, які ситуації для неї є стресовими. Ви самі, або за допомогою психолога, можете проаналізувати ці ситуації та знайти можливу, більш глобальну причину стресу.

• Управління емоціями. Негативні емоції – норма, вони виникають у всіх. Але необхідно навчитися давати раду своїм емоціям і почуттям у будь-якій ситуації вчасно і правильно виражати їх.Створіть тривожну коробку, куди дитина буде записувати та складати негативні емоції та ситуації, що їх викликали. Такий ритуал допоможе залишити погане у коробці, а не у голові, залишившитільки корисний досвід.

• Самостійність. Поки ми усіма можливими способами оберігаємо дитину, та пропонуємо їй готові рішення, вона почувається захищенною, знає що може розраховувати на підтримку та поміч. Але є тонка межа між допомогою та формуванням, так званої, навченої безпорадності. Цей термін означає стан, коли людина не робить спроб до поліпшення свого стану (не намагається уникнути негативних стимулів або отримати позитивні), хоча має таку можливість. Навчена безпорадність —  результат несамостійності дитини, що залишиться і в  дорослому житті. Вивчена безпорадність – синонім неконтрольованості життя.  Ми знаємо що тривога – це страх перед невідомим майбутнім і саме відсутність відчуття контролю породжує такий страх. 

• Творчість. Подолання стандартних ситуацій нестандартими методами формують несвідоме відчуття впевненості в своїх можливостях та знижують страх перед майбутнім, особливо притаманний тривожним дітям. Є така вправа – придумувати нестандартні способи використання звичних речей, або незвичне, навіть фантастичне, вирішення простої ситуації.

Мисліть позитивно, вчить цьому своїх дітей. Стрес — це досвід.